У таборі на Одещині, де отруїлись діти, знайшли дизентерію – ЗМІ

У Білгород-дністровській районній лікарні, де надають допомогу частині постраждалих від отруєння у дитячому оздоровчому таборі «Медик-2» на Одещині, заявляють, що виявили бактерії, що викликають дизентерію, повідомляє «Укрінформ».

Таку інформацію підтверджує й УНІАН, посилаючись на директорку департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Олену Теряєву.

За цими даними, в пробах їжі і змивах з кухонного обладнання у таборі «Медик-2»та столових приборів виявлено дизентерію Флекснера, а також синьогнійну паличку на спецодязі кухарів.

Повідомляється, що зараз 114 дітей залишаються в таборі під наглядом лікаря-інфекціоніста, оскільки є загроза поширення захворювання – ще не завершився інкубаційний період.

12 липня в Одеській обласній адміністрації повідомили про госпіталізацію 46 дітей з цього санаторію з діагнозом гострий гастроентероколіт.

Того ж дня поліція Одеської області почала кримінальне провадження за фактом отруєння дітей.

Між тим, як зазначає ДСНС, протягом 11-12 липня до медичних закладів Білгород-Дністровського району з попереднім діагнозом харчове отруєння звернулися 56 осіб, з них 53 дитини (2002-2010 року народження) із «Медик-2».

ДБР звинувачує «Євросолідарність» у тиску. Та у відповідь обіцяє продовжити акції

Державне бюро розслідувань заявило про захоплення його приміщень людьми в балаклавах «задля впливу на досудове розслідування у кримінальних провадженнях, де фігурує експрезидент України».

«Сьогодні під ДБР відбулася акція політичної сили, окремі учасники якої вийшли за межі правового поля: увірвалися до приміщення правоохоронного органу, прикриваючись депутатським мандатом; заблокували в’їзд та виїзд транспорту з ДБР; зірвали проведення зустрічі з європейськими міжнародними партнерами стосовно розвитку та посилення ДБР; вимагали від директора правоохоронного органу «термінових результатів розслідування», або взагалі його скасування.Це називається політичний тиск», – мовиться у заяві на сайті відомства.

У ДБР наголошують, що стоять осторонь від політики, і обіцяють, що розслідування буде об’єктивним.

«Під час досудового розслідування відбувся витік інформації – це неприпустимо для будь-якого правоохоронного органу, а тим паче для новоствореного. За цим фактом розпочато службову перевірку», – зазначається у заяві.

Раніше близько одинадцятої ранку 15 липня понад півсотні людей увійшли у приміщення Державного бюро розслідувань. Як повідомляє журналіст Радіо Свобода, серед них була народна депутатка Тетяна Чорновол (яка цього разу балотується від «Європейської солідарності»).

Під вікнами та у вестибюлі ДБР у цей час відбувався мітинг під прапорами «Європейської солідарності». Частина учасників акції була у балаклавах. Гупали пластмасовими трубами. Дехто мав при собі вогнегасники, які потім застосовували у приміщенні, інші тримали плакати з вимогою «люстрації» голови ДБР Романа Труби.

Пізніше ввечері «Європейська солідарність» оприлюднила заяву, що і надалі пікетуватиме будівлю ДБР з метою звільнення директора Романа Труби, який «через політичну заангажованість скомпрометував себе на посаді і своїми діями загрожує національній безпеці країни».

Кілька днів тому у медіа з’явилось повідомлення про виклик на допит до Державного бюро розслідувань попереднього президента України Петра Порошенка.

Верховний суд визнав законним скасування реєстрації Шарія кандидатом у депутати

Верховний суд України визнав законним рішення Центральної виборчої комісії скасувати реєстрацію кандидатом на вибори до Верховної Ради для блогера Анатолія Шарія та його «Партії Шарія». Як повідомляється на фейсбук-сторінці установи, таке рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив у результаті перегляду в апеляційному порядку справи за позовом Шарія до ЦВК.

«Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації позивача кандидатом у депутати є лист СБУ, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання Шарія А.А., а саме те, що позивач 24 січня 2012 року виїхав за межі України та після цього на територію України не в’їжджав. Верховний Суд погодився з цим рішенням», – зазначається у повідомленні.

За даними суду, позивачі не надали достатніх доказів повернення Анатолія Шарія в Україну після 24 січня 2012.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 3 липня закликав Держприкордонслужбу, Генпрокуратуру і СБУ надати дані про проживання на території України протягом останніх п’яти років ексзаступника генерального прокурора Рената Кузьміна, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента. Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб.

Того ж дня Служба безпеки України надіслала Центральній виборчій комісії документи, в яких вказала, що Шарія не було в Україні з 2012 року.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

 

Справу про напад на «112 Україна» передали СБУ

Служба безпеки України повідомила, що спільно з поліцією з’ясовуватиме обставини нападу на телеканал «112 Україна», у будівлю якого сьогодні вночі стріляли з гранатомета.

«За фактом вчинення пострілу в будівлю телеканалу «112 Україна» розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України («теракт»– ред.). Прокуратурою визначено, що досудове розслідування здійснюватимуть слідчі СБУ. Наразі спільно з поліцією та іншими правоохоронними органами Службою безпеки проводяться невідкладні слідчі дії та розшукові заходи», – написали представники відомства на своїй сторінці у фейсбуці.

Сьогодні вранці стало відомо, що вночі невідомі вистрілили у фасад будівлі, де розміщується телеканал «112 Україна», пошкодивши вивіску.

Ніхто не постраждав. Поліція, що прибула на виклик, виявила на місці відстріляний тубус від гранатомета.

Зі Львова стартував відбір учасників на «Ігри Нескорених-2020»

Близько 60 українських ветеранів після поранень взяли участь у спортивному випробуванні для участі в Invictus Games («Іграх Нескорених») у 2020 році, яке відбулося сьогодні у Львові.

Учасники мали змогуперевірити свої здібності і сили у плаванні, пауерліфтингу, легкій атлетиці, веслуванні на тренажерах, стрільбі з лука, велоспорті. Кожен із військовослужбовців, зважаючи на свій стан після поранення, міг обради для себе той вид спорту, у якому він найкращий.

«Приїхали учасники із усіх областей Західної України. Ми так спланували, щоб усі регіони пройшли тестування, вони пройдуть в Одесі і Києві. Всі учасники будуть допущені до національних змагань. Також волонтери спілкуються з учасниками, проводять інтерв’ю», – каже представницяорганізаторів «Ігор Нескорених» Оксана Горбач.

За її словами, цього року до збірної України на Invictus Games обиратимуть кандидатів не стільки за спортивними результатами, як зважаючи на потребу у реабілітації воїнів, щоб допомогти їм знайти себе у житті після поранення чи хвороби, яку мають внаслідок проходження служби.

«Я у 2017 році брав участь у випробуваннях. Не знав, чи братиму участь в «Іграх Нескорених». Тоді стріляв із лука, мене тримали руками, потім я придумав собі спеціальне пристосування. З березня 2017 почав тренуватись. Золоту медаль отримав у 2018 році у Києві на національних іграх», – розповів український ветеран Сергій Калитюк, який пересувається у візку.

Десантник отримав поранення під Червоним Лиманом на Донеччині у 2014 році, у нього влучило 5 куль.

«Другий раз беру участь. Перше місце із веслування у своїй групі взяв у Києві. Якщо я не займатимусь спортом, то у мене знову почне виснути правий бік. Бо права частина взагалі у мене не працювала після поранення. Я не ходив і не вставав. Потім всього по-новому вчився: і писати, і говорити, і ходити. Спорт – уже мій стиль життя, відвідую зал, тренер мені програмку складає. Я дуже хочу знову повернутись на службу», – говорить Ігор Галушко, колишній боєць підрозділу «Азов», що у 2017 під Мар’їнкою на Донеччині зазнав наскрізного кульового поранення в голову.

Invictus Games засновані у 2014 році Герцогом Сассекським для ветеранів і військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані чи захворіли, виконуючи служюові обов’язки. У 2017 році до цих міжнародних змагань долучилась Україна. У 2020 році втретє українці братимуть участь в Іграх Нескорених, які відбудуться у Гаазі.

 

 

Зі сцени Одеського кінофестивалю нагадали про долю Сенцова і захоплених українських моряків

В Одесі під час церемонії відкриття 10-го міжнародного кінофестивалю віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко нагадав про долю засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, захоплених ФСБ Росії в листопаді 2018 року українських моряків і всіх українських в’язнів Кремля, які перебувають в російських в’язницях. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Рівно 5 років у цьому залі з нами немає Олега Сенцова. Щороку з цієї сцени ми висловлюємо йому підтримку, всім в’язням Кремля, які сьогодні знаходяться в тюрмах, українським морякам, за яких дуже переживає Одеса. І ми сподіваємося, що вони будуть з нами в цій залі, насолоджуватися українським кіно. І побачать, як за ці роки Одеський кінофестиваль зробив крок вперед. Ми з вами, Одеса з вами, Україна з вами. Тримайтеся!» – заявив Розенко.

Слова підтримки Сенцову висловив також британський режисер, лауреат нагород Каннського кінофестивалю Майк Лі.

«Друзі, я хочу висловити підтримку, як і всі кінематографісти світу, Олегу Сенцову. Мої думки зараз з ним», – сказав Лі.

Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, перед кожним фільмом фестивалю показують короткий ролик про долю Олега Сенцова, в якому є заклик до його звільнення.

10-й ювілейний Одеський міжнародний кінофестиваль триватиме до 20 липня.

У Запоріжжі кандидатам в депутати пропонують підписати «еко-присягу»

Запорізькі активісти закликають місцевих кандидатів у народні депутати скласти «еко-присягу» – підписати декларативний документ щодо захисту прав городян на чисте довкілля. Ініціаторами акції виступила «Еко-коаліція Запоріжжя», що об’єднує місцевих громадських діячів, що опікуються проблемами довколишнього середовища, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

12 липня під час зустрічі кандидатів в депутати і активістів документ погодилися підписати 11 політиків, що йдуть до парламенту від таких політичних сил, як «Батьківщина», «Голос», «Демсокира», «Сила людей», «Свобода» та «Укроп». Це перший досвід підписання таких документів між запорізькими активістами й політиками, що балотуються до парламенту.

«Наразі триває всеукраїнська кампанія моніторингу політичних програм і обіцянок кандидатів в депутати щодо вирішення проблем довколишнього середовища. У Запоріжжі ми вирішили об’єднати наші регіональні проблемні питання і запитати кандидатів в депутати, чи готові вони вирішувати їх і яким чином готові вирішувати на рівні Верховної Ради, і підписати декларативне, але зобов’язання. Скажу, що на нього навіть не всі кандидати погодилися. Це зобов’язання перед громадою міста Запоріжжя, щоб ми могли потім відслідковувати, моніторити, чи виконуються ці обіцянки, які кандидати прописали в своїх передвиборчих програмах, листівках…» – розповіла одна з ініціаторок підписання «еко-присяги», очільниця громадської організації «Дзиґа» Олеся Крамаренко.

Текст «присяги» складається з 10 пунктів, які, зокрема, охоплюють проблему забруднення повітря в місті, відсутності дієвої системи моніторингу стану довкілля тощо. В основу документа покладено також досвід спілкування активістів з народними депутатами від Запоріжжя попереднього складу Верховної Ради.

«Врахували в питаннях покарання і моніторингу. Ми врахували, скажімо так, наші помилки. Ми просили підняти штрафи, але справа не стільки в штрафах, як у виконанні законодавства, тобто забруднювач має платити і покарання має бути незворотнім. Це те, чого ми зараз не бачимо. Ми хочемо екологічної справедливості», – заявила одна з учасників збору підписів, голова запорізької філії «Екологічної ліги» Ірина Пірогова.

Активісти електронною поштою звернулися до всіх кандидатів в депутати по мажоритарних округах Запоріжжя з пропозицією підписати «екологічну присягу». Збір підписів триватиме до 19 липня. Активісти обіцяють оголосити, хто з політиків погодився підписати документ, а також які власні пропозиції вони мають щодо покращення стану навколишнього середовища у Запоріжжі.

Запорізькі активісти не вперше намагаються привернути увагу центральних органів влади до проблеми забруднення навколишнього середовища у Запоріжжі: у 2017 року вони звернулися до народних депутатів, що були обрані від міста, з проханням забезпечити право городян на «чисте повітря».

Упродовж двох місяців було зібрано 4399 підписів жителів міста зі зверненнями до народних депутатів України з вимогою забезпечити дотримання прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля, зокрема законодавчо посилити відповідальність за порушення термінів реалізації природоохоронних заходів промисловими підприємствами і реформувати систему оподаткування підприємств за принципом «забруднювач платить».

Також у 2015 році активісти зареєстрували петицію щодо екологічної ситуації в місті на сайті президента України, а в 2016-му – схожу петицію на сайті Кабінету міністрів. Втім, обидва документи не набрали необхідну кількість голосів для розгляду державними інституціями.

Гриневич погодила кандидатуру освітнього омбудсмена

Міністр освіти на науки України Лілія Гриневич погодила кандидатуру освітнього омбудсмена. Про це повідомляє прес-служба МОН.

За словами Гриневич, обирала вона з трьох кандидатур, запропонованих комісією міністерства.

«Зрештою, фінальним фактором під час прийняття рішення стало основне – це знання системи освіти на різних, зокрема управлінських, рівнях, а також розуміння цінностей та суті реформ, які розпочаті в освіті», – зазначила вона.

«Сергія Горбачова чекає важка і кропітка робота – після офіційного призначення він муситиме запустити роботу нового органу, що передбачає багато бюрократії. Окрім того, він має знайти та відібрати собі офіс працівників з 15 осіб», – додали у МОН.

Інститут освітнього омбудсмена було створено для «захисту прав здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників». Відповідну постанову уряд ухвалив ще в червні минулого року.

УГКЦ має новий екзархат в Італії – рішення папи Римського

Папа Франциск створив Апостольський екзархат для вірних Української греко-католицької церкви, які проживають в Італії. Також понтифік призначив апостольським адміністратором вакантного осідку новоствореного екзархату кардинала Анджело Де Донатіса – генерального вікарія папи для Римського управління УГКЦ, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Екзархат для українців Італії, тобто нова церковна територіальна одиниця, охоплює всю територію Італії, а це близько 70 тисяч вірних зі 145 громад. Духовну опіку в Італії здійснюють понад 60 священників.

«УГКЦ збільшилась на одну структурно-територіальну одиницю, якою є Екзархат, а це перехідна структура до єпархії. Це важливий сигнал для українців Італії. Адже у 1999 році почався масовий рух українців, народились діти, родини. Важливо було, що українці мали можливість прийти до своєї церкви і помолитись рідною мовою і прославляти Бога у власному обряді, зберігаючи ідентичність і вірність УГКЦ, щоб не асимілювались. Відтак структура УГКЦ у формі екзархату нам у цьому допоможе. Це була важка дорога, яка почалась у 2004 року. Важливо, що утворення екзархату показує, що українці в Італії формують нову діаспору. Міграція переходить у діаспору і потрібні стабільні структури. Поява нової структури в УГКЦ це є ще одним кроком до реалізації патріархального устрою», – пояснює керуючий у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юстин Бойко.

Згідно з рішенням Папи, катедральним храмом і осідком нового Апостольського екзархату буде парафіяльний храм Святих Сергія і Вакха в Римі. Після підписання в 1596 році Берестейської унії, якою відновили єдність Київської Церкви із римським Апостольським Престолом, українська Церква потребувала свого представника при Апостольській Столиці. У 1626 році київський митрополит Йосиф (Рутський) відправив до Рима священика Миколу Новака. У 1641 році Папа Урбан VIII (1623-1644 рр.) передав церкву Святих Сергія та Вакха київським митрополитам. А Папа Климент IX у 1667 році надав Церкві повний відпуст.