Сенцов у Лондоні долучився до акції на підтримку Асєєва

Український режисер і письменник, колишній політв’язень Олег Сенцов закликає звільнити журналіста Станіслава Асєєва, якого утримує в заручниках угруповання «ДНР».

Як повідомляє директор української служби Радіо Свобода Мар’яна Драч, Сенцов взяв участь у заході Пен-клубу в Лондоні, що розпочався із флемобу на підтримку журналіста.

Правозахисна акція #FreeAseyev відбувалася 15 листопада також у Києві у артпросторі IZONE, відомо також, що до неї долучились також, зокрема, у Вашингтоні та Нью-Йорку.

З кінця 80-х років минулого століття за ініціативи Міжнародного ПЕН 15 листопада відзначають День ув’язненого письменника або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня символізують авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування чи зникнення. Такі події покликані привернути увагу до справ ув’язнених письменників і журналістів, а також закликати їхніх колег та представників місцевої і міжнародної влади використовувати кожну нагоду для їхнього звільнення.

За даними Центру громадянських свобод, у Росії та окупованому Криму лишилося за ґратами щонайменше 86 людей. Також, згідно з інформацією Служби безпеки України, бойовики на Донбасі утримують у полоні 227 українців. Під час акції #FreeAseyev кожен охочий зможе написати і передати листи для українських заручників Кремля.

Російський прокурор оголосив звинувачення фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

Російський прокурор Ігор Колліков оголосив звинувачення фігурантам другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» під час засідання Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону. Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, засідання відбулося у відкритому режим, до зали суду змогли потрапити близько 40 осіб, в тому числі і представники консульства України у Ростові-на-Дону.

«Прокурор оголосив обвинувачення щодо всіх фігурантів. Сам обвинувальний висновок складається з близько півтори тисячі сторінок, однак прокурор вклався в 5 хвилин, щоб пояснити суть звинувачення», – розповів Крим.Реалії адвокат Назім Шеіхмамбетов.

За його словами, суддя Різван Зубаиров неодноразово переривав обвинувачених, коли вони «стали висловлювати своє ставлення до обвинувачення».

«І під час промови Сервера Мустафаєва суддя продовжив переривати. Мустафаєв заявив йому відвід. На цьому засідання було закінчено. Суд ухвалив рішення на наступному засіданні продовжити заслуховувати ставлення наших підзахисних до звинувачення. У сьогоднішньому засіданні своє ставлення до звинувачення встигли висловити Марлен Асанов, Сервер Мустафаєв, Сервер Зекір’яєв, Мемет Білялов », – розповів адвокат.

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір» 15 листопада. 

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Позиції українських військових на Донбасі за добу обстріляли 7 разів – штаб ООС

Позиції українських військових на Донбасі обстріляли 7 разів протягом доби 15 листопада, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, згадані інциденти зафіксовані поблизу Майорська, Новолуганського, Водяного і Лебединського на Донеччині та Новотошківського на Луганщині. Втрат серед українських військових за добу зафіксовано не було.

Угруповання «ДНР» вечірніх зведень 15 листопада не публікувало. Водночас, представники угруповання «ЛНР» повідомили про відсутність обстрілів їхніх позицій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 14 листопада 2019, від березня 2014 року до 31 жовтня 2019 року внаслідок конфлікту на Донбасі загинули від 41 тисячі до 44 тисяч людей. З них 9750 людей – це комбатанти, тобто люди, які зі зброєю беруть участь у бойових діях із обох боків фронту.

На лінії розмежування біля Петрівського і Богданівки знешкоджено близько 20 мін – ДСНС

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що фахівці напередодні вилучили та знешкодили 13 одиниць вибухонебезпечних предметів біля Петрівського і Богданівки на лінії розмежування, таким чином кількість мін, які вдалося прибрати з 13 листопада (початку робіт – ред.), сягнула 19-ти.

Згідно з повідомленням, піротехніки вже оглянули понад 2 гектари території.

«Продовження обстеження забрудненої території заплановано на 09:00 15 листопада», – повідомили у ДСНС.

Днями спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік наголошував, що розмінування в районі Петрівського на Донеччині має початися не пізніше ніж 13 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося де 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Олег Сенцов отримав особисто премію імені Магнітського

Звільнений з російського ув’язнення український політв’язень, режисер Олег Сенцов 14 листопада отримав у Лондоні міжнародну премію імені Сергія Магнітського. Відповідні фото Сенцов розмістив на своїй сторінці у Facebook.

Нагороду Сенцову присудили ще в листопаді минулого року, але режисер не міг її отримати особисто, бо був за ґратами. Тоді також лауреатами премії стали правозахисниця Зоя Светова, гватемальські юристи – Жозе Роландо Альварадо і Вікторія Сандовал, британський журналіст Еліот Хіггінс, російський опозиціонер Олексій Навальний. Посмертно нагородою відзначили американського сенатора Джона Маккейна.

Премія імені Сергія Магнітського присуджується з 2015 року за журналістські розслідування та боротьбу за права людини.

Депутат Холодов пригрозив «Схемам» судом та заявив, що бізнес продав – але не сказав кому

Народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов пригрозив судом журналістам програми «Схеми», авторам розслідування «Слуга родинного бізнесу», в якому вони документально довели, що депутат пов’язаний з тютюновим бізнесом та лобіював у Раді правку, яка покращує його умови.

На своїй Facebook-сторінці Холодов повідомив: «я звернусь до суду з позовом на Радіо Свобода за наклеп».

Також нардеп зазначив, що кіпрська компанія, на яку заведений цей бізнес, була продана «іншому власнику» ще в 2018-му, втім не розповів, кому саме. 

«Впущений факт продажу компанії. «Схеми» (навмисне чи ні) наплутали з датою продажу кіпрскої компанії іншому власнику, який довгий час просто не робив перереєстрацію адреси, що все їх розслідування зводить до нуля. Домовленість про продаж була ще в 2017-му, в 2018 з власників вийшли, що видно в реєстрі. Ще задовго до моєї політичної кар’єри і навіть (що важливо!!) контрактів, які зараз дійсні, за всіма тими мафами за конкурсом, про які йдеться в розслідуванні», – написав депутат.

«Схеми» зазначають, що такі заяви Холодова не відповідають дійсності, адже журналісти не оминали цей факт у розслідуванні і нічого не плутали.

З 2018 року родина Холодова справді переоформила бізнес на іншого власника, номінального. Засновником фірми Reineweg LTD, на яку записана мережа столичних кіосків, замість дружини Холодова став кіпріот Гіоргос Лантас – це юрист, який крім цього бізнесу фігурує також у майже сотні інших кіпрських компаній. При цьому, і після реєстрації на номінального власника фірма залишалась прописаною у маєтку Холодова в Лімасолі, аж до обрання його у Раду. 

У розслідуванні, оприлюдненому 13 листопада, журналісти доводять, що родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від оптової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані»), розповсюдження цих партій в кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн»), та роздрібного продажу у цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)». 

«Цей бізнес ретельно замаскований за підставними власниками та неіснуючими адресами реєстрації цих фірм, та зрештою виведений на Кіпр», – йдеться в матеріалі. 

Раніше Холодов публічно заперечував, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. «Ніякого тютюнового бізнесу в мене ніколи не було», – писав він у Facebook.

«І це не дивно – адже інакше депутату від «Слуги народу» довелось би визнати наявність серйозного конфлікту інтересів при лобіюванні законодавства, яке покращує умови його власного бізнесу», – йдеться в розслідуванні.

У жовтні Верховна Рада ухвалила законопроект №1049 з правкою №8, якою змінюється формула перерозподілу прибутків між різними учасниками ланцюжка з торгівлі цигарками. Зокрема, збільшується маржа заробітку для оптових і роздрібних продавців тютюнових виробів. До винесення в зал на голосування, ця правка пройшла через комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, її підтримав голосуванням і лобіює публічно заступник голови комітету Андрій Холодов.

У коментарі «Схемам» депутат спершу довго робив вигляд, що не може пригадати, про яку правку йдеться, згодом нібито не міг зрозуміти запитання, чи має його родина у власності мережу кіосків на зупинках.

На запитання, чи є він «бенефіціаром» правки, розглянутої його комітетом, депутат відповів: «За неї проголосували 215 «слуг народу» і 40 депутатів з інших фракцій. Якщо є така статистика, як ви вважаєте, це я є бенефіціаром цієї правки?»

Після чого Холодов обурено перепитав керівника секретаріату комітету, чи мають право журналісти підходити до народних депутатів і спілкуватись з ними до початку засідання.

«Схеми» також тричі звертались до Холодова з проханням про окреме інтерв’ю, проте він відмовив. 

 

«Інтерпол виключив мене з червоного списку» – Мазур після повернення до України

Український ветеран, співробітник секретаріату омбудсмена Ігор Мазур 13 листопада повернувся в Україну, оскільки дізнався, що його прізвище Польща зняла з переліку осіб, яких розшукує Інтерпол. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Так звана червона картка на ім’я Мазура була видана за запитом Росії.

«Мої друзі повідомили мені, міжнародний Інтерпол забрав мене з червоного списку. Тобто що я можу спокійно проїхати через кордон. Мої рідні дуже переживали за мене у ці дні. Чого було чекати від Росії, яка не подала ще ніяких документів проти мене, але, можливо, вони привезуть купу якихось фальсифікацій, 50 томів, які мають потім розглядати п’ять років? Бо ці документи потрібно перекласти польською мовою, потім кожну сторінку перевіряти. Росія вміє сміттям завалити, яке невідомо, як збирає», – розповів Мазур у коментарі Радіо Свобода.

Врахувавши це, ветеран, за його словами, спробував перетнути кордон.

«Проїхав через польський кордон, мені поставили на виїзді штамп. Я їхав із друзями машиною. Спокійно перетнув і український кордон», – каже Мазур.

Читайте також: Справа Ігоря Мазура. Як Росія зловживає інструментами «Інтерполу» для політичного переслідування українців​

Польські прикордонники затримали Ігоря Мазура 9 листопада, коли він разом із іншими українцями їхав до Варшави для участі в конференції. Причиною затримання одного з лідерів УНА-УНСО Мазура стало те, що Росія подала його у міжнародний розшук, звинувативши в участі у Чеченських війнах у 1994–2000 роках. Сам Мазур заперечує цю інформацію.

«Я не брав участі у бойових діях, я був на території Чечні у той час, але ми приїхали туди як журналісти, і я працював у прес-центрі «Вільний Кавказ», – наголосив Ігор Мазур 10 листопада у Любліні.

Польща, згідно з чинним законодавством, після інформації Інтерполу зобов’язана була затримати українця. Заявником була Росія. Спершу суд мав ухвалити рішення про тимчасовий арешт Ігоря Мазура, а згодом суд у Польщі мав вирішити, чи дозволяти екстрадицію, чи ні громадянина України. Остаточне рішення ухвалює міністр юстиції.

Однак Окружна прокуратура Любліна не просила про тимчасовий арешт Ігоря Мазура, а віддала його на поруки генерального консула України в Любліні. А 13 листопада польська сторона зняла Ігоря Мазура зі списку Інтерполу.

Пожежа на військовому складі: прокуратура відкрила провадження, збитки оцінюють у 10,5 млн гривень

Військова прокуратура Вінницького гарнізону Центрального регіону України відкрила кримінальне провадження через пожежу на речовому складі військової частини в місті Гайсин. Про це пресслужба прокуратури повідомила 14 листопада.

За повідомленням, провадження відкрили за кваліфікацією «недбале ставлення до військової служби, яке спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, окрім воєнного стану». В разі обвинувального вироку ця стаття передбачає позбавлення волі терміном від п’яти до семи років.

 

«Вогнем знищене майно, яке зберігалось у будівлі: близько 1 100 кевларових шоломів, 800 бронежилетів, 1 500 спальних мішків, 100 польових наметів, понад 1000 одиниць польової форми, 1400 костюмів захисту від води та інше. Попередня сума збитків – 10,5 мільйонів гривень», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, пожежа в металевому ангарі речового складу військової частини 59 окремої мотопіхотної бригади в Гайсині сталася увечері 13 листопада. Вона охопила 200 квадратних метрів, даних щодо постраждалих або загиблих немає.

У Дніпрі ініціюють створення окремого музею пам’яті жертв Голодомору

У Дніпрі ініціюють створення окремого тематичного музею пам’яті жертв Голодомору. Про це сьогодні розповіла голова громадської ради при Дніпровській міській раді, яка ініціювала проєкт, Лілія Богачева, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За словами Богачевої, Дніпропетровська область була однією з найбільш постраждалих від голоду 1932-33 років і заслуговує на висвітлення цієї теми в окремому музейному закладі. Вона зазначила, що наразі триває пошук приміщення для музею. Позиція ініціаторів така – заклад має розташовуватись на території міста й бути доступним для відвідувачів.

«Наша пропозиція – створити його на території Індустріального парку на лівому березі. Це – європейський досвід: беруться старі приміщення й переобладнуються. Була також пропозиція зробити музей на 9-му кілометрі Запорізького шосе, біля меморіалу, але будівельники, архітектори сказали нам, що, згідно з нормами ДБН, нічого там робити не можна. Тому ведемо діалог з міськрадою про приміщення на території міста. Далі стоятиме питання про підпорядкування й фінансування музею», – додала Лілія Богачева.

У середу в Дніпрі провели засідання «круглого» столу щодо ініціативи зі створення музею за участі представників влади, громадськості та науковців.

 

Секретар міськради Олександр Санжара заявив, що мерія підтримує ідею, готова допомогти з пошуком приміщення та розглянути можливість співфінансування проєкту.

«Позиція міської влади однозначна – музей потрібен, ми підтримуємо цю ідею. Він має відображати усі події, які трапилися на території Дніпропетровської області у ті часи, тож це питання регіону, але місто буде допомагати максимально», – сказав Олександр Санжара.

Наразі в Україні існує два регіональні музеї, присвячені темі Голодомору, – у Меджибожі на Хмельниччині та в Миргороді на Полтавщині.