В МВС хочуть розширити капеланську діяльність за підтримки США

У Міністерстві внутрішніх справ України хочуть розширити капеланську діяльність за підтримки США, повідомила пресова служба МВС.

Наразі служба військового духовенства створена в Національній гвардії і Державній прикордонній службі, проте незабаром буде розширена і на Національну поліцію України, сказав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час зустрічі з капеланами силових структур США, мовиться в повідомленні департаменту комунікації міністерства.

«У Нацгвардії впроваджено структуру капеланського служіння, яка відповідає структурі більшості військових формувань багатьох країн світу. Ми ввели у батальйонах штатні посади військових священників. На випадок, коли гвардієць виконує бойові завдання у польових умовах, ми розробили і виготовили мобільний комплекс духовної підтримки», – сказав Аваков.

При цьому він наголосив, що такої допомоги потребують не тільки бійці Національної гвардії.

«Правоохоронцям теж потрібна допомога і підтримка, саме тому капеланська діяльність буде розширена у тому числі й на поліцію», – сказав міністр.

Своєю чергою, капелани силових структур США висловили готовність допомогти зміцнити інститут капеланства в Україні, мовиться в повідомленні.

У сучасній Україні створення капеланської служби (служби військового духовенства) у Збройних силах, Національній гвардії і Державній прикордонній службі було передбачене розпорядженням Кабінету міністрів у липні 2014 року.

Гончарук та Маркарова зустрілися з місією МВФ

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та міністр фінансів України Оксана Маркарова зустрілися з керівником місії Міжнародного валютного фонду Роном ван Роденом та економістом Габором Пулою. Про це повідомляє Урядовий портал.

Сторони обговорювали умови відкриття нової трирічної програми фінансування.

«Україна продемонструвала та продовжує демонструвати швидке та успішне втілення реформ, задекларованих президентом, нашим урядом і парламентом. Протягом останніх тижнів український Парламент прийняв за основу проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, а також ухвалив за основу та в цілому закон про анбандлінг. Останній вже підписав президент. Відтак ми сподіваємося на узгодження нової довгострокової програми розширеного фінансування, яка підтримає наші зусилля, спрямовані на прискорення економічного зростання», – зазначив Гончарук.

Ван Роден у свою чергу наголосив на важливості реформ, здійснених українським урядом та висловив сподівання на прискорення їх темпу.

Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Києві 14 листопада. Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від фонду у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Сенцов у Лондоні долучився до акції на підтримку Асєєва

Український режисер і письменник, колишній політв’язень Олег Сенцов закликає звільнити журналіста Станіслава Асєєва, якого утримує в заручниках угруповання «ДНР».

Як повідомляє директор української служби Радіо Свобода Мар’яна Драч, Сенцов взяв участь у заході Пен-клубу в Лондоні, що розпочався із флемобу на підтримку журналіста.

Правозахисна акція #FreeAseyev відбувалася 15 листопада також у Києві у артпросторі IZONE, відомо також, що до неї долучились також, зокрема, у Вашингтоні та Нью-Йорку.

З кінця 80-х років минулого століття за ініціативи Міжнародного ПЕН 15 листопада відзначають День ув’язненого письменника або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня символізують авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування чи зникнення. Такі події покликані привернути увагу до справ ув’язнених письменників і журналістів, а також закликати їхніх колег та представників місцевої і міжнародної влади використовувати кожну нагоду для їхнього звільнення.

За даними Центру громадянських свобод, у Росії та окупованому Криму лишилося за ґратами щонайменше 86 людей. Також, згідно з інформацією Служби безпеки України, бойовики на Донбасі утримують у полоні 227 українців. Під час акції #FreeAseyev кожен охочий зможе написати і передати листи для українських заручників Кремля.

Російський прокурор оголосив звинувачення фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

Російський прокурор Ігор Колліков оголосив звинувачення фігурантам другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» під час засідання Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону. Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, засідання відбулося у відкритому режим, до зали суду змогли потрапити близько 40 осіб, в тому числі і представники консульства України у Ростові-на-Дону.

«Прокурор оголосив обвинувачення щодо всіх фігурантів. Сам обвинувальний висновок складається з близько півтори тисячі сторінок, однак прокурор вклався в 5 хвилин, щоб пояснити суть звинувачення», – розповів Крим.Реалії адвокат Назім Шеіхмамбетов.

За його словами, суддя Різван Зубаиров неодноразово переривав обвинувачених, коли вони «стали висловлювати своє ставлення до обвинувачення».

«І під час промови Сервера Мустафаєва суддя продовжив переривати. Мустафаєв заявив йому відвід. На цьому засідання було закінчено. Суд ухвалив рішення на наступному засіданні продовжити заслуховувати ставлення наших підзахисних до звинувачення. У сьогоднішньому засіданні своє ставлення до звинувачення встигли висловити Марлен Асанов, Сервер Мустафаєв, Сервер Зекір’яєв, Мемет Білялов », – розповів адвокат.

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір» 15 листопада. 

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Позиції українських військових на Донбасі за добу обстріляли 7 разів – штаб ООС

Позиції українських військових на Донбасі обстріляли 7 разів протягом доби 15 листопада, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, згадані інциденти зафіксовані поблизу Майорська, Новолуганського, Водяного і Лебединського на Донеччині та Новотошківського на Луганщині. Втрат серед українських військових за добу зафіксовано не було.

Угруповання «ДНР» вечірніх зведень 15 листопада не публікувало. Водночас, представники угруповання «ЛНР» повідомили про відсутність обстрілів їхніх позицій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 14 листопада 2019, від березня 2014 року до 31 жовтня 2019 року внаслідок конфлікту на Донбасі загинули від 41 тисячі до 44 тисяч людей. З них 9750 людей – це комбатанти, тобто люди, які зі зброєю беруть участь у бойових діях із обох боків фронту.

Зеленський підписав закон про відкремлення ГТС від «Нафтогазу» – Ковалів

Заступник керівника офісу президента Володимира Зеленського Юлія Ковалів повідомила про підписання ним закону про відокремлення газотранспортної системи від НАК «Нафтогаз» – так званий анбандлінг.

«Закон забезпечує необхідні умови для виконання зобов’язань України щодо відокремлення діяльності з транспортування газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи відповідно до європейського законодавства. Попри намагання блокувати та затягувати прийняття рішень, Україна впевнено рухається на шляху до європейської інтеграції та демонструє готовність до сертифікації оператора газотранспортної системи відповідно до правил ЄС та Третього енергетичного пакету», – написала вона у фейсбуці.

31 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про анбандлінг «Нафтогазу». Документ передбачає, що ГТС залишиться у державній власності, однак для управління нею буде створено окрему компанію-оператора, на яку «Нафтогаз» впливати не зможе.

Анбандлінг «Нафтогазу» одна з умов, які дадуть можливість Україні могла укласти новий контракт про транзит газу з Росією за європейськими правилами, зазначав раніше глава Міненерго Олексій Оржель.

У липні компанія «Нафтогаз» заявляла, що негайне проведення відокремлення оператора газотранспортної системи зараз неможливе через чинний транзитний контракт з російським «Газпромом».

Наразі «Нафтогаз України» здійснює повний цикл операцій розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Відокремлення функцій, зокрема, транспортування газу вимагає, серед іншого, так званий Третій енергопакет нормативних актів Європейського союзу, втілити які зобов’язалася й Україна. «Нафтогаз України» є одноособовим акціонером компанії «Укртрансгаз», яка займається транспортуванням газу.

Реформа «Нафтогазу» передбачає проведення демонополізації компанії. Оператор української ГТС має бути виділений в юридичну особу, не пов’язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії.

Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про скасування держмонополії на виробництво спирту

Верховна Рада 15 листопада у першому читанні підтримала законопроєкт про скасування держмонополії на виробництво спирту. Відповідне рішення підтримали 293 депутати.

У разі остаточного ухвалення законопроєкту виробництво спирту буде дозволено приватним компаніям за наявності відповідних ліцензій.

Також документом пропонується провести повну лібералізацію експорту спирту з України. Щоб захистити українського виробника, зазначається у законопроєкті, імпорт спирту до 1 2022 року зможуть здійснювати уповноважені Кабінетом міністрів державні підприємства.

Гривні залишилося 15 копійок до рекорду щодо долара

Національний банк України опівдні 15 листопада встановив довідкове значення курсу 24 гривні 23 копійки за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на сьогодні і на 15 копійок більше за багаторічний рекорд, встановлений 30 вересня. Найнижчий від січня 2016 року курс становив 24 гривні 8 копійок.

Котирування міжбанківського валютного ринку станом на 13:10 були ще нижчими. Як інформує сайт Finance.ua, вони становили 24 гривні 19,5–22,5 гривні за долар.

Фахівці сайту «Мінфін» першим серед чинників, які впливають на курсоутворення назвали те, що «у бізнесу настав період авансових виплат персоналу за першу половину листопада», а на початку наступного тижня мають бути бюджетні платежі за підсумками жовтня та за третій квартал. Це, на думку експертів, грає на користь гривні.

На лінії розмежування біля Петрівського і Богданівки знешкоджено близько 20 мін – ДСНС

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що фахівці напередодні вилучили та знешкодили 13 одиниць вибухонебезпечних предметів біля Петрівського і Богданівки на лінії розмежування, таким чином кількість мін, які вдалося прибрати з 13 листопада (початку робіт – ред.), сягнула 19-ти.

Згідно з повідомленням, піротехніки вже оглянули понад 2 гектари території.

«Продовження обстеження забрудненої території заплановано на 09:00 15 листопада», – повідомили у ДСНС.

Днями спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік наголошував, що розмінування в районі Петрівського на Донеччині має початися не пізніше ніж 13 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося де 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Олег Сенцов отримав особисто премію імені Магнітського

Звільнений з російського ув’язнення український політв’язень, режисер Олег Сенцов 14 листопада отримав у Лондоні міжнародну премію імені Сергія Магнітського. Відповідні фото Сенцов розмістив на своїй сторінці у Facebook.

Нагороду Сенцову присудили ще в листопаді минулого року, але режисер не міг її отримати особисто, бо був за ґратами. Тоді також лауреатами премії стали правозахисниця Зоя Светова, гватемальські юристи – Жозе Роландо Альварадо і Вікторія Сандовал, британський журналіст Еліот Хіггінс, російський опозиціонер Олексій Навальний. Посмертно нагородою відзначили американського сенатора Джона Маккейна.

Премія імені Сергія Магнітського присуджується з 2015 року за журналістські розслідування та боротьбу за права людини.