У Верховній Раді зареєстрували законопроект про медичний канабіс

У Верховній Раді 20 травня зареєстрували законопроект, який врегульовує використання канабісу для потреб медицини та науки. Проект закону подано за підписами 102 народних депутатів, а серед його ініціаторів Георгій Логвинський, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші.

Наразі тексту законопроекту на сайті ВР немає.

Як зазначив у кулуарах парламенту Георгій Логвинський, комітет з питань прав людини вперше в історії Верховної Ради прийняв рішення про реєстрацію законопроекту на підставі електронної петиції, яка перед тим зібрала 25 000 підписів на сайті парламенту.

Петицію щодо канабісу в науці та медицині оприлюднили на сайті українського парламенту 30 січня цього року. Автори петиції вимагають врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, хореї Гетінгтона, герпесу, виразок, втрати ваги під час СНІДу, діабетичної нейропатії, різних форм склерозу та багатьох інших важких хвороб.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що використовувати канабіс у медицині «з певними застереженнями» є нормальною світовою практикою.

Минулого тижня на кір захворіли майже 2000 людей – МОЗ

Протягом 20-го тижня 2019 року на кір в Україні захворіли 1935 людей, з них 900 – діти. Про це повідомили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

«Із 9 до 16 травня найбільше нових випадків кору зареєстровано у Харківській області (358 хворих: 265 дорослих і 93 дитини), місті Київ (208: 116 дорослих і 92 дитини), Київській (138 хворих: 74 дорослих і 64 дитини), Тернопільській (119: 46 дорослих і 76 дітей) та Львівській областях (112: 32 дорослих і 80 дітей)», – мовиться у повідомленні.

За даними МОЗ, з початку року на кір захворіли 49288 людей – 23240 і 26048 дітей. Від ускладнень померли 17 людей.

«Загалом з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тисяч людей, 38 з яких померли. Для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору», – нагадали у МОЗ.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Українці Чехії долучилися до святкування всесвітнього Дня вишиванки

У центрі столиці Чехії Праги учетверте пройшов «Мегамарш у вишиванках».

Кілька сотень українських сімей із дітьми традиційно пройшли центральними вулицями міста від собору Святого Климента до Карлової площі.

Як і минулого року, ініціатором зустрічі стала громадська організація українців у Празі – колектив «Берегиня».

Метою організаторів щорічного святкового «мегамаршу» є об’єднати якомога більше українців та всіх, кому подобається і хто поважає українську вишиванку. За словами організатора, щороку до вишиванкової ходи долучається все більше учасників.

«Ми дуже раді долучитися до свята, котре святкують по цілому світі. У той час, коли всі відзначають у четвер, ми теж проводимо деякі акції, приурочені до Дня вишиванки. Але з метою зібрати якомога більше українців тут у Празі, аби презентувати нашу культуру та наші традиції, – ми збираємося у неділю», – сказала голова колективу Марія Скиба.

Учасники у вишиванках несли із собою атрибути української символіки, зокрема синьо-жовтий стяг, прапорці, коровай і традиційні українські килими. «Мегамарш» супроводжував український ансамбль пісні і танцю «Гуцулія», який співав відомі українські пісні.

Як і кожного року, свято у Празі передбачає дві частини – похід вишиванок містом і розважальну програму в актовому залі Емаузького монастиря, де для найменших учасників організатори підготували дитячі майстерні.

Посол України в Чехії, який долучився до акції, нагадав про українців, що досі залишаються ув’язненими в російських тюрмах, і закликав разом боротися за звільнення полонених і окупованих територій Донбасу і Криму.

«Україна є найбільшою державою в Європі за територією. Від Ужгорода до Луганська – майже 2 тисячі кілометрів. І ми всі дуже-дуже різні. Але є багато речей, які нас єднають. Перша річ – це наша українська мова. Друга – це наша пам’ять. Багато поколінь українців мріяли про нашу незалежність. На жаль, і сьогодні є багато тих, хто залишається в російських тюрмах для того, щоб ми сьогодні могли отак ходити у вишиванках і говорити українською мовою. Вони сидять там тільки за те, що вони українці. І, звичайно, те, що нас всіх єднає, – це українська вишиванка. Те, що нас має відрізняти від усіх, – це не тільки мова, пам’ять або вишиванка, але наша єдність» – додав український посол у Чехії Євген Перебийніс.

День вишиванки – неформальне свято, започатковане протягом останнього десятиріччя, свідомо призначене на будній день – третій четвер травня, – і не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята, щоб засвідчити, що вишиванка – це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців. У багатьох випадках його також супроводжують масові марші чи й «мегамарші вишиванок» та інші схожі акції наступних вихідних.

У Сербії проголошена греко-католицька єпархія для русинсько-української громади

У сербському місті Руський Керестур урочисто проголошена греко-католицька єпархія святого Миколая, яку очолив дотеперішній екзарх Георгій (Юрій) Джуджар. Урочистий обряд очолював кардинал Леонардо Сандрі, префект Конґреґації для Східних церков за участю 20 владик і кількох десятків священиків з 15 країн. Разом із місцевим хором на богослужінні співав і Кафедральний хор імені Теодора Ромжі з Ужгорода.

Греко-католики із Закарпаття, які називають себе русинами, оселилися на теренах колишньої південної Угорщини в середині 18-го століття. Згодом ці території опинилися в Югославії, греко-католики були обʼєднані в Крижівській єпархії. Після розвалу колишньої Югославії для греко-католиків у Сербії й Чорногорії в 2003-му році був заснований апостольский екзархат. Підвищення статусу з тимчасового екзархату до рівня єпархії означає, що для малої русинсько-української громади в Сербії створюється церковна організація, підпорякована Святому престолу, тобто Ватикану, котра не залежить від змін державних кордонів.

Нова епархія налічує приблизно 20 тисяч віруючих – русинів, українців та румунів. Вона має 20 парафій, у яких служать 17 священиків. Владика Георгій Джуджар народженй 1954 року. Середню освіту здобув в Українській папській малій семінарії в Римі. Завершив студії філософії й теології й здобув докторат зі східного канонічного права. На священика був висвячений 1980 року. Був співробітником української редакції Радіо Ватикан. Папа Іван Павло ІІ призначив його 2001 року єпископом-помічником Мукачівської греко-католицької єпархії, а через дав роки – екзархом у Сербії та Чорногорії.

Напередодні проголошення екзархату владика Джуджар на вечірні в греко-католицькій церкві святого Петра і Павла в Новому Саді заявив, що з приводу проголошення єпархії вийшла з друку Біблія в першому в історії перекладі русинською мовою. Йдеться про стародавню мову, яку зберегли лише нащадки переселенців із Закарпаття в Сербії та Хорватії. Переклад Святого письма мовою малої громади на Балканах здійснили професор Янко Рамач і письменник Михайло Рамач. Глава католицької церкви папа Франциск відзначив перекладачів Орденом рицарів папи Сильвестра. Орден вручив їм папський посланець кардинал Леонардо Сандрі.

В урочистостях у Новому Саді й Руському Керестурі взав участь і посол України в Сербії Олександр Алекандрович, також владики, священики та монахині й монахи з України.

«Євробачення-2019»: названо переможця

У цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення» за сукупними результатами голосування журі та глядачів переміг нідерландський співак Дункан Лоренс.

 

Результат виявився доволі несподіваним, тому що за голосуванням журі лідирував шведський конкурсант, який майже до останнього моменту змагався за голоси з виконавицею з Північної Македонії.

Фінал конкурсу відбувся 18 травня у Тель-Авіві, Ізраїль.

Букмекерські компанії вважали фаворитами фіналу пісенного конкурсу «Євробачення-2019» представника Нідерландів Дункана Лоренса із піснею «Arcade» і представницю Австралії Кейт Міллер-Хейдке з піснею «Zero Gravity».

Із території України проголосувати за учасників «Євробачення» було неможливо, бо цього року Україна не бере участі в конкурсі.

Конкурс «Євробачення» вперше провели 1956 року з метою об’єднання Європи після Другої світової війни.

Нині він має глобальну аудиторію в близько 200 мільйонів людей.

Порошенко надав громадянство Грузінову, Винницькому і Вецкагансу

Президент України Петро Порошенко підписав Укази про надання громадянства України кінематоргафістові Юрію Грузінову, викладачеві Києво-Могилянскої бізнес-школи Михайлу Винницькому та голові Адміністрації морських портів Райвісу Вецкагансу. Про це повідомляється на сайті глави держави.

«Вважаю, що це велика гордість і велика честь для вас стати громадянам України. І велика приємність для України мати таких громадян», – заявив Петро Порошенко.

Напередодні, 17 червня, стало відомо про набуття українського громадянства двома росіянами – сестрою Олега Сенцова, журналісткою Наталею Каплан, а також екс-депутатом Держдуми Іллею Пономарьовим.

Після цього активісти закликали Порошенка використати свої повноваження і надати громадянство, зокрема, деяким добровольцям та доброволицям із Росії.

Активісти пройшли з кримськотатарським прапором по центру Москви

Активісти російської ініціативи «Стратегія -18» пройшли з прапором кримських татар центральними вулицями Москви. Таким чином вони висловили підтримку кримськотатарському народу в День пам’яті жертв геноциду 18 травня, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні ми мітингували на Луб’янці, біля Соловецького каменя, а також на Луб’янській площі … Ми розгорнули кримськотатарський прапор на знак солідарності з нашими друзями. Крим буде деокупований, Донбас теж. Нового геноциду кримських татар не буде. Далі пікети пройшли у метро «Арбатська», потім по старому Арбату ми пронесли прапор кримських татар та банер «Кримським татарам LIBERTE», – розповіла одна з активісток Віра Лаврешіна.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

#KyivNotKiev: аеропорт Риги почав вживати коректну назву столиці України

Міжнародний аеропорт Риги почав використовувати коректну назву Києва латинкою. Про це повідомили у посольстві України в Латвії.

«Від сьогодні сотні пасажирів балтійського авіахабу Riga International Airport зможуть без проблем дістатися #KyivNotKiev та #LvivNotLvov. #CorrectUA крок за кроком підкорює країни Балтії», – йдеться в повідомленні посольства на сторінці у Facebook.

Водночас назва летовища вказана як Borispol, а не відповідно до українського правопису – Boryspil.

На початку жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ та іноземних аеропортів з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.