Серіал «Чорнобиль» отримав 19 номінацій на премію «Еммі»

Серіал «Чорнобиль», знятий спільно телеканалами HBO і Sky, увійшов до трійки лідерів за кількістю номінацій американської телевізійної премії «Еммі» 2019 року.

Загалом «Чорнобиль» отримав 19 номінацій, в тому числі він представлений  у номінації кращий мінісеріал. Конкуренцію йому складуть стрічки Фессі/Вердон», «Втеча з в’язниці Даннемора», «Гострі предмети» та «Коли вони нас побачать».

Лідером за кількістю номінацій став ще один серіал HBO «Гра престолів». У нього їх 32, що є рекордом. У 20 номінаціях представлений зайняв серіал «Дивна місіс Мейзел» (копродукція Dorothy Parker Drank Here Productions, Picrow і Amazon Studios).

Переможців назвуть 22 вересня на церемонії вручення премії.

«Еммі» — престижна американська премія, яка вважається телевізійним еквівалентом «Оскара».

Серіал «Чорнобиль» став найбільш рейтинговим серіалом на телеканалі HBO, на якому транслювали «Гру престолів». Також він має найвищий рейтинг для серіалів на сайті IMDb – найбільшої бази інформації про кіно.

Рятувальники перейшли на посилену варту через дострокові вибори

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що до завершення процесу дочасних виборів в Україні рятувальники переведені на посилений режим несення служби.

«У будівлях, де розміщено виборчі дільниці, для забезпечення первинного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж і небезпечних подій організовано чергування пожежних постів», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС також повідомили про залучення до роботи піротехніків на випадок можливого пошуку вибухонебезпечних предметів. До чергувань залучили і авіацію, вказали у відомстві.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

У таборі на Одещині, де отруїлись діти, знайшли дизентерію – ЗМІ

У Білгород-дністровській районній лікарні, де надають допомогу частині постраждалих від отруєння у дитячому оздоровчому таборі «Медик-2» на Одещині, заявляють, що виявили бактерії, що викликають дизентерію, повідомляє «Укрінформ».

Таку інформацію підтверджує й УНІАН, посилаючись на директорку департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Олену Теряєву.

За цими даними, в пробах їжі і змивах з кухонного обладнання у таборі «Медик-2»та столових приборів виявлено дизентерію Флекснера, а також синьогнійну паличку на спецодязі кухарів.

Повідомляється, що зараз 114 дітей залишаються в таборі під наглядом лікаря-інфекціоніста, оскільки є загроза поширення захворювання – ще не завершився інкубаційний період.

12 липня в Одеській обласній адміністрації повідомили про госпіталізацію 46 дітей з цього санаторію з діагнозом гострий гастроентероколіт.

Того ж дня поліція Одеської області почала кримінальне провадження за фактом отруєння дітей.

Між тим, як зазначає ДСНС, протягом 11-12 липня до медичних закладів Білгород-Дністровського району з попереднім діагнозом харчове отруєння звернулися 56 осіб, з них 53 дитини (2002-2010 року народження) із «Медик-2».

ДБР звинувачує «Євросолідарність» у тиску. Та у відповідь обіцяє продовжити акції

Державне бюро розслідувань заявило про захоплення його приміщень людьми в балаклавах «задля впливу на досудове розслідування у кримінальних провадженнях, де фігурує експрезидент України».

«Сьогодні під ДБР відбулася акція політичної сили, окремі учасники якої вийшли за межі правового поля: увірвалися до приміщення правоохоронного органу, прикриваючись депутатським мандатом; заблокували в’їзд та виїзд транспорту з ДБР; зірвали проведення зустрічі з європейськими міжнародними партнерами стосовно розвитку та посилення ДБР; вимагали від директора правоохоронного органу «термінових результатів розслідування», або взагалі його скасування.Це називається політичний тиск», – мовиться у заяві на сайті відомства.

У ДБР наголошують, що стоять осторонь від політики, і обіцяють, що розслідування буде об’єктивним.

«Під час досудового розслідування відбувся витік інформації – це неприпустимо для будь-якого правоохоронного органу, а тим паче для новоствореного. За цим фактом розпочато службову перевірку», – зазначається у заяві.

Раніше близько одинадцятої ранку 15 липня понад півсотні людей увійшли у приміщення Державного бюро розслідувань. Як повідомляє журналіст Радіо Свобода, серед них була народна депутатка Тетяна Чорновол (яка цього разу балотується від «Європейської солідарності»).

Під вікнами та у вестибюлі ДБР у цей час відбувався мітинг під прапорами «Європейської солідарності». Частина учасників акції була у балаклавах. Гупали пластмасовими трубами. Дехто мав при собі вогнегасники, які потім застосовували у приміщенні, інші тримали плакати з вимогою «люстрації» голови ДБР Романа Труби.

Пізніше ввечері «Європейська солідарність» оприлюднила заяву, що і надалі пікетуватиме будівлю ДБР з метою звільнення директора Романа Труби, який «через політичну заангажованість скомпрометував себе на посаді і своїми діями загрожує національній безпеці країни».

Кілька днів тому у медіа з’явилось повідомлення про виклик на допит до Державного бюро розслідувань попереднього президента України Петра Порошенка.

Верховний суд визнав законним скасування реєстрації Шарія кандидатом у депутати

Верховний суд України визнав законним рішення Центральної виборчої комісії скасувати реєстрацію кандидатом на вибори до Верховної Ради для блогера Анатолія Шарія та його «Партії Шарія». Як повідомляється на фейсбук-сторінці установи, таке рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив у результаті перегляду в апеляційному порядку справи за позовом Шарія до ЦВК.

«Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації позивача кандидатом у депутати є лист СБУ, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання Шарія А.А., а саме те, що позивач 24 січня 2012 року виїхав за межі України та після цього на територію України не в’їжджав. Верховний Суд погодився з цим рішенням», – зазначається у повідомленні.

За даними суду, позивачі не надали достатніх доказів повернення Анатолія Шарія в Україну після 24 січня 2012.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 3 липня закликав Держприкордонслужбу, Генпрокуратуру і СБУ надати дані про проживання на території України протягом останніх п’яти років ексзаступника генерального прокурора Рената Кузьміна, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента. Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб.

Того ж дня Служба безпеки України надіслала Центральній виборчій комісії документи, в яких вказала, що Шарія не було в Україні з 2012 року.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

 

Справу про напад на «112 Україна» передали СБУ

Служба безпеки України повідомила, що спільно з поліцією з’ясовуватиме обставини нападу на телеканал «112 Україна», у будівлю якого сьогодні вночі стріляли з гранатомета.

«За фактом вчинення пострілу в будівлю телеканалу «112 Україна» розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України («теракт»– ред.). Прокуратурою визначено, що досудове розслідування здійснюватимуть слідчі СБУ. Наразі спільно з поліцією та іншими правоохоронними органами Службою безпеки проводяться невідкладні слідчі дії та розшукові заходи», – написали представники відомства на своїй сторінці у фейсбуці.

Сьогодні вранці стало відомо, що вночі невідомі вистрілили у фасад будівлі, де розміщується телеканал «112 Україна», пошкодивши вивіску.

Ніхто не постраждав. Поліція, що прибула на виклик, виявила на місці відстріляний тубус від гранатомета.

Зі Львова стартував відбір учасників на «Ігри Нескорених-2020»

Близько 60 українських ветеранів після поранень взяли участь у спортивному випробуванні для участі в Invictus Games («Іграх Нескорених») у 2020 році, яке відбулося сьогодні у Львові.

Учасники мали змогуперевірити свої здібності і сили у плаванні, пауерліфтингу, легкій атлетиці, веслуванні на тренажерах, стрільбі з лука, велоспорті. Кожен із військовослужбовців, зважаючи на свій стан після поранення, міг обради для себе той вид спорту, у якому він найкращий.

«Приїхали учасники із усіх областей Західної України. Ми так спланували, щоб усі регіони пройшли тестування, вони пройдуть в Одесі і Києві. Всі учасники будуть допущені до національних змагань. Також волонтери спілкуються з учасниками, проводять інтерв’ю», – каже представницяорганізаторів «Ігор Нескорених» Оксана Горбач.

За її словами, цього року до збірної України на Invictus Games обиратимуть кандидатів не стільки за спортивними результатами, як зважаючи на потребу у реабілітації воїнів, щоб допомогти їм знайти себе у житті після поранення чи хвороби, яку мають внаслідок проходження служби.

«Я у 2017 році брав участь у випробуваннях. Не знав, чи братиму участь в «Іграх Нескорених». Тоді стріляв із лука, мене тримали руками, потім я придумав собі спеціальне пристосування. З березня 2017 почав тренуватись. Золоту медаль отримав у 2018 році у Києві на національних іграх», – розповів український ветеран Сергій Калитюк, який пересувається у візку.

Десантник отримав поранення під Червоним Лиманом на Донеччині у 2014 році, у нього влучило 5 куль.

«Другий раз беру участь. Перше місце із веслування у своїй групі взяв у Києві. Якщо я не займатимусь спортом, то у мене знову почне виснути правий бік. Бо права частина взагалі у мене не працювала після поранення. Я не ходив і не вставав. Потім всього по-новому вчився: і писати, і говорити, і ходити. Спорт – уже мій стиль життя, відвідую зал, тренер мені програмку складає. Я дуже хочу знову повернутись на службу», – говорить Ігор Галушко, колишній боєць підрозділу «Азов», що у 2017 під Мар’їнкою на Донеччині зазнав наскрізного кульового поранення в голову.

Invictus Games засновані у 2014 році Герцогом Сассекським для ветеранів і військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані чи захворіли, виконуючи служюові обов’язки. У 2017 році до цих міжнародних змагань долучилась Україна. У 2020 році втретє українці братимуть участь в Іграх Нескорених, які відбудуться у Гаазі.

 

 

Зі сцени Одеського кінофестивалю нагадали про долю Сенцова і захоплених українських моряків

В Одесі під час церемонії відкриття 10-го міжнародного кінофестивалю віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко нагадав про долю засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, захоплених ФСБ Росії в листопаді 2018 року українських моряків і всіх українських в’язнів Кремля, які перебувають в російських в’язницях. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Рівно 5 років у цьому залі з нами немає Олега Сенцова. Щороку з цієї сцени ми висловлюємо йому підтримку, всім в’язням Кремля, які сьогодні знаходяться в тюрмах, українським морякам, за яких дуже переживає Одеса. І ми сподіваємося, що вони будуть з нами в цій залі, насолоджуватися українським кіно. І побачать, як за ці роки Одеський кінофестиваль зробив крок вперед. Ми з вами, Одеса з вами, Україна з вами. Тримайтеся!» – заявив Розенко.

Слова підтримки Сенцову висловив також британський режисер, лауреат нагород Каннського кінофестивалю Майк Лі.

«Друзі, я хочу висловити підтримку, як і всі кінематографісти світу, Олегу Сенцову. Мої думки зараз з ним», – сказав Лі.

Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, перед кожним фільмом фестивалю показують короткий ролик про долю Олега Сенцова, в якому є заклик до його звільнення.

10-й ювілейний Одеський міжнародний кінофестиваль триватиме до 20 липня.