Комітет з питань свободи слова рекомендував парламенту взяти законопроєкт «Про медіа» за основу

Комітет з питань свободи слова рекомендував парламенту взяти законопроєкт «Про медіа» за основу, повідомили у середу за підсумками засідання комітету його учасники.

«Головною загрозою (законопроєкту «Про медіа» – ред.) є створення надпотужного державного регулятора – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка фактично вирішуватиме долю всіх медіа в Україні. При цьому в законопроєкті не визначені запобіжники від політичного тиску та шляхи забезпечення прозорості і підзвітності регулятора суспільству. Тим не менше комітет більшістю голосів рекомендував парламенту взяти законопроект за основу», – повідомила у фейсбуці перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ.

Медіаюристка Тетяна Котюжинська додала, що комітет трьома голосами за і одним проти вирішив відправити законопроєкт «Про медіа» на перше читання.

«Аргументи юристів і журналістів, яким комітет надав слово, не змінили думку більшості від фракції «Слуга народу»…У разі підтримки в залі законопроєкту, нами буде подано більш ніж 6000 правок. Сфера, предмет, цілі, структура, зміст законопроєкту потребує змін – про це є висновок ГНЕУ (Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради – ред.). Законопроєкт не відповідає Конституції України. Але ні. Звичайно, ще є надія на те, що більшість депутатів все ж вирішить, що проєкт має бути доопрацьовано до першого читання. Звичайно, ще є надія на Конституційний суд», – повідомила Котюжинська.

Вона подякувала депутатці від «Слуги народу» Тетяні Цибі «за бажання вислухати» думки експертів щодо законопроєкту. «Шкода, що ми не були почуті», додала Котюжинська.

Сама Циба, як одна з ініціаторів законопроєкту назвала його системним і вчасним.

«Це системний закон, і він давно на часі, оскільки регулює питання, які досі не були врегульовані, наприклад, онлайн і інтернет-медіа. В тому числі, він розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, надаючи можливість більше впливати на інформаційну політику держави і карати порушників. Також законопроєкт вирішує питання прозорості медіа, оскільки передбачає розкриття всіх кінцевих бенефіціарів», – сказала Тетяна Циба.

13 листопада 2019 року голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат фракції «Слуга народу» Олександр Ткаченко представив концепцію «Закону про медіа», а 27 грудня законопроєкт передали на розгляд Верховної Ради. 29 січня відбулося громадське обговорення законопроєкту «Про медіа» за участі депутатів, журналістів, медіаюристів та представників міжнародних організацій.

Автор законопроєкту Олександр Ткаченко заявив, що, згідно з документом,іноземні телеканали та радіостанції не зможуть отримати ліцензію в Україні, якщо вони зареєстровані в державі-агресорі, або якщо Нацрада з’ясує, що редакційний контроль над цим медіа здійснюється резидентами держави-агресора. Водночас, законопроєкт передбачає винятки, якщо таке рішення буде «належно обґрунтованим та враховувати інтереси забезпечення інформаційної безпеки України». Також Нацрада, за цим законопроєктом, буде займатися переліком осіб, які «становлять загрозу національному медіапростору».

Медіаексперти кажуть,законопроєкт варто було би відкликати, мотивуючи це тим, щоб держава надмірно не втручалася в інформаційні процеси. Також експерти кажуть про проблеми довіри до медіарегулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення, на якого планується покласти значні важелі адміністрування.

15 січня група депутатів фракції «Європейська солідарність» на чолі з Миколою Княжицьким зареєстрували альтернативний законопроєкт – «Про медіа в Україні». 

28 січня парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який очолює Олесандр Ткаченко, рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт «Про медіа». Альтернативний законопроєкт «Про медіа в Україні» також планується винести на розгляд до сесійної зали.



Ваш коментар: